Ridex

У 2019 шерінг електросамокатів уже змінював пересування в Києві й хвилі західноєвропейських міст — але Івано-Франківськ, обласний центр на заході України, ще не мав жодного шерінгового сервісу. Не було місцевого конкурента, на чиї конвенції можна спертись, не було усталеного словника для «розблокувати», «активна поїздка» чи «зона повернення». Хто запускався першим — той і писав правила категорії для цього міста. Це поклало незвичне навантаження на бренд: він не просто представляв компанію, він вводив і визначав новий вид транспорту для міста, яке до того знало тільки піші прогулянки, маршрутки й особисті авто.

Ridex потребував більшого, ніж лого, — потрібно було зробити незнайомий формат зрозумілим з першого погляду. Перехожий біля припаркованого самоката мав без жодної реклами зрозуміти: це можна орендувати, розблокувати телефоном і залишити не там, де взяв. Якщо цього не досягти, сервіс читається як сміття на тротуарі, а не як транспорт.

Бренд також мусив працювати як фізична інфраструктура. На відміну від застосунку доставки, бренд шерінгу самокатів живе на вулиці, без нагляду, у публічному просторі — на самому самокаті, на вивісках зон паркування, на пакованні, в якому постачається обладнання. Він мав читатись на вулиці, витримувати українську зиму й літо, і виглядати так, щоб на ньому хотілося їздити, а не соромитись. А оскільки апаратна частина й флоу застосунку (мапа, розблокування, таймер поїздки, гаманець) проєктувались із нуля паралельно з ідентикою, рішення про бренд і продукт мали рухатись разом, а не послідовно — інакше ідентика описувала б застосунок, якого ще не існує.

Ridex — не мережевий запуск у кількох містах із відповідним маркетинговим бюджетом, а вихід на один ринок, і брендбук мав відпрацювати на незвично широкому наборі фізичних носіїв для однієї ідентики: лівреї транспорту, вуличні вивіски, пакування, рекламні й цифрові носії, візитки й сам застосунок — усе на 21 сторінці правил. Конкретних цифр бюджету і строків проєкту 2019 року в наших матеріалах немає, тож ми їх тут не вигадуємо. Що документовано в самих гайдлайнах — це обмеження, яке визначило решту рішень: бренд мав працювати як вхідний, невідлякуючий формат на ринку без жодного попереднього досвіду шерінгу, а не просто знак на екрані.

Нейминг зібрали з ride і суфікса x — ride це заклик до дії («Покатайся!»), а x обрали свідомо: у неймінгу літери на кшталт X, Z, Q і V читаються як інноваційні й технологічні (у гайдлайнах як приклад наведено Xbox) — що пасувало категорії, якої ринок ще не бачив.

Ця сама логіка визначила й лого. Літеру «х» намальовано у формі листка — пряме посилання на екологічність, одну з трьох опорних точок ідентики поряд зі швидкістю та інноваційністю. Літери округлі, а не геометрично жорсткі — у стилі, який гайдлайни називають баухаус, за тією ж округлою логікою, що й у Beats чи Pepsi. Це свідомий вибір проти холоднішого, суто технічного знака: у брендбуці прямо сказано, що незнайомі продукти ризикують відлякати користувачів, а сервіс, який вперше просить незнайомців довіритись розблокуванню телефоном, мав спершу читатись як доступний, а вже потім — як просунутий.

Колір підпорядкований тій самій логіці — зелений як основний колір бренду, пов'язаний із природою, простотою й доступністю, а не зі швидкістю чи технологічністю, як це зробили б червоний чи електрик. Шрифти розділені за аудиторією: округла гарнітура Cera Round Pro для бренд-вордмарку, а Avenir Next і Avenir Next Bold — для внутрішньої документації.

Усе це зібрано в брендбук на 21 сторінку: побудова логотипу, інвертована версія для світлого тла, правила відступів і мінімального розміру, явні кейси заборонених використань (без ефектів, без перефарбування, без спотворення пропорцій, без заміни шрифту), шрифтова система, візуальний патерн, побудований на формі листка з лого, кольорова палітра й специфікації для кожного фізичного носія — лівреї транспорту, вуличної вивіски, пакування, рекламних і цифрових носіїв та візиток.

Застосунок проєктували паралельно, а не натягували готовий бренд на вже готовий продукт: мапа доступних самокатів поруч, розблокування через QR-код, живий таймер під час активної поїздки, бронювання, історія поїздок і поповнення балансу гаманця — повний цикл від «знайти самокат» до «оплатити поїздку», витриманий у тій самій округлій, доступній візуальній мові, що й фізичний бренд.

У нас немає збереженого переліку альтернативних назв чи варіантів лого для цього проєкту, і ми не будемо відновлювати те, що не можемо перевірити. Що гайдлайни справді зберігають — це аргументацію за рішенням, яке ухвалили, і вона читається як свідома відмова від «жорсткішого» дефолту мобіліті-брендів: округлі літери замість гострих, листок у літері «х» замість суто абстрактного знака, зелений замість холоднішої, клінічної палітри. У гайдлайнах прямо пояснено чому — нові, незнайомі продукти ризикують відлякати перших користувачів, а в місті без жодного досвіду шерінгу виглядати надто просунуто було більшим ризиком, ніж виглядати надто м'яко.

Бренд, який працює тільки в PDF, — це не система, а мудборд. Це стандарт, за яким ми оцінюємо результат, і саме тому гайдлайни Ridex так сильно спираються на правила заборонених використань і специфікації під кожен носій (лівреї транспорту, вуличні вивіски, пакування, рекламні носії, візитки, цифрові носії), а не зупиняються на лого-локу: знак, який має пережити лише один чистий експорт зі студії, — не те саме, що знак, який має пережити передачу вивісочній майстерні, вендору обклеювання транспорту й друкарні пакування, які між собою не спілкувались.

На боці продукту застосунок спроєктовано аж до реальних станів — активна поїздка з таймером, баланс гаманця, флоу бронювання — а не один ідеальний екран. Чого ми не можемо підтвердити звідси — це масштаб експлуатації: скільки самокатів реально вийшло на вулицю і на скільки сезонів. Клієнт не ділився цими цифрами, і ми їх не вигадуємо.

За що ми можемо поручитися — це сам ланцюг: назва, обґрунтована й продумана; система ідентики, достатньо дисциплінована, щоб пережити обклеювання транспорту, вивіски, друк і UI застосунку, не розсипавшись; і продукт, спроєктований з нуля разом з нею, а не приліплений згодом. Це аргумент за одну команду, яка веде бренд і продукт разом, — не заява про цифри користування, яких у нас немає.